Школа – це безтурботний час в житті кожної людини. Усі трепетні спогади асоціюються саме з нею. Особливо час шкільних канікул, яких з нетерпінням чекали всі, а ось проводили цей час по-різному. Починаючи від літа у бабусі, вдома з телевізором, на природі з книгами, закінчуючи поїздками за кордон і відкриттям чогось нового для себе. Ми поставили надокучливе в шкільні роки питання нашим артистам, тим самим повернувши їх в атмосферу шкільного літа.

Як я провів літо?

ZELENO

Правильно было бы начать с того, что каждое лето дуэта ZELENO было прекрасным. Коля и Женя выросли на левом берегу Города Мариуполь, именно на левом, от этого и жизнь и характер и лето всегда было чуточку «брутальными», и только соленое море и ласковый бриз, могли утешить двух отпетых романтиков юного возраста. С последним звонком в школе становилось понятно, дома ZELENO не жди.

На ближайшей балке, которая была в 5 минутах от дома всегда было много строй материалов бывших ремонтов. Люди вывозили старое на свалку, а ZELENO из этого построили шикарную халабуду! Да это было не просто халабуда, а просто дворец! Слава о керосиновом пристанище пошла по всем дворам, все ребята из округи прибегали посмотреть на халабуду, в которой даже ночью горел свет. Если раньше ребята забивали деревья как личную собственность, из ряда «эта шелковица моя, увижу тебя на ней тебе хана», то теперь все хотели завладеть халабудой! Все, даже бомжи, которых утром всегда надо было выгонять.

После было ещё много разных приключений, и ещё много разных солнечных дней, но летние вечера в халабуде навсегда сохранили тёплый след в памяти Коли и Жени.

Напомним, дуэт «ZELENO» презентовали свой дебютный альбом

Роман Скорпіон

Я дуже чекав літа так, як добиратися до школи потрібно було три кілометрим в одну сторону і мені доводилось прокидатись дуже рано. Тому літо – це можливість нарешті відіспатися. Саме літом на одних із канікулах у мене з’явилась любов до води і я поставив собі за мету навчитись професійно плавати! 

Дивитись, Роман Скорпіон “Серце”

Аферистка Лія

Все детство, в школьные годы, я проводила чаще всего в Питере. Бабушка нас с братом всегда выгуливала по кукольным театрам, музеям, зоопаркам и так было каждое мое лето. А в один год, мама решила снять класс фортепиано в ближайшей музыкальной школе, чтобы мы показали бабушке и дедушке какие мы молодцы, ведь брат и я учились в музыкальной школе.

Значит пришли мы туда, бабушка с дедушкой сидят нарядные ждут от внуков творчества. Сел брат отыграл 3/5 пьес, ну и пришла и моя очередь, на что я сказала петь и играть не буду. Меня и уговаривали, и просили, а я отказалась. Дед обиделся и ушёл, придя домой – Папа поставил меня в угол. Стояла я там пол дня, вернее спала.

Аферистка Лия “Полум’яний цвіт”

TANA

Каждое лето в период школьных каникул меня всегда отправляли в детские лагеря. Мне посчастливилось получить полноценное счастливое детство в кругу своих ровесников с незабываемыми приключениями во дворе, на улице, на свежем воздухе, не сидя за компьютером как в наше нынешнее поколение.

Я стала Мисс Лагеря «Днепр» и моя детская мечта сбылась спустя 4 года. Помню, как все отряды голосовали за меня, и это были незабываемые эмоции. Ведь рано или поздно мечты сбываются, и после этого я почувствовала азарт в победе и достижении своих желаний.

Интернациональный проект TANA презентовал украиноязычную песню

VERA KEKELIA

Однажды, будучи уже в старших классах, мы с подругой решили подзаработать во время летних каникул. Нам нужны были деньги на новую одежду в школу и осуществление одной мечты. В то время только открылись Макдональдсы, и наши родители не имели возможности нас туда водить. У нас была мечта – попробовать все в Маке. Мы проработали 3 летних месяца на фабрике, перебирая сырьё. Получив первую зарплату, как сейчас помню, это было 36 гривен, мы пошли в Макдональдс и купили там все, что захотели. На тот момент этой суммы хватало, чтобы купить все меню. Мы отошли от кассы с полными подносами и заставили весь стол едой. Наелись до отвала. Это мое самое яркое воспоминание со школьных каникул.

Смотреть, трогательный клип VERA KEKELIA “Похожи”

Аліна Башкіна

Кожен рік я дуже чекала канікул. Зазвичай ми з батьками їздили відпочивати на море, інколи я їздила у дитячий табір, але особливо мені подобалося подорожувати на виступи за кордон. Дуже мені запам’яталась поїздка до Італії. Мені було 12. Я виграла перше місце в конкурсі “Пісенний сад”, і це був один з подарунків. Я думала, що ми будемо жити всі разом, але сюрпризом стало проживання в родинах. Мене поселили з шестирічною дівчинкою, батьки взагалі не розуміли англійської… Першої ночі я була в шоці. Навіть плакала, хоча це на мене не схоже. Наступного дня я прокинулась і побачила цілу шафу іграшок – барбі, їх будиночки, м’які іграшки… Такої краси в такій кількості я ніколи не мала. Мені так сподобалось, що навіть хотілось погратися. Ми подружились з Беатріче. Батьки купили розмовник. Ми їздили разом на екскурсії в Мілан, Венецію, в Альпи, разом ходили до собору на службу. Це було прекрасно! Саме тоді я почала свідомо вірити…

Алина Башкина – Ветер

YARIKO

Я обожнювала їздити в різні табори! І одного разу мене дуже сильно роздратував один вожатий! Я зібрала компанію однодумців і ми вирішили з ним помиритися і в знак примирення зробити подарунок. Ми зварили звичайну мівіну і кинули туди п’ять таблеток проносного засобу! Після цього ми тиждень його не бачили! Звісно, потім нас вичислили і ще тиждень я змушена була вставати кожен ранок о 6:00 і ходити по поверхах всіх будити.

Нагадаємо, YARIKO презентувала літній кліп і пісню «МОХІТО»

Макс Пташник

З самого дитинства я щоліта їздив в різні дитячі табори. Особливо запам‘яталась поїздка в Артек 2010 року. Туди я вперше взяв гітару і «горланив» кавери на Бумбокс. Класний був час. Іншу половину літа я проводив в селі в бабусі. Пас корів і всяке таке. Сільська романтика.

макс пташник – прокидайся

Michael Novel

Переважно літні канікули проводив зі скрипкою на репетиціях. Потім почалися виїзди і записи на студіях. Але попри музичне літо завжди намагався розбавити канікули чимось іншим і новим для себе.

Пам’ятаю як одного разу мене запросили в похід у гори. Це був мій перший похід, відповідно досвіду я не мав. Змалку займався спортом, тому навіть не думав за можливі труднощі – зручно вбрався у чистий світлий одяг і поїхав.Свою помилку зрозумів досить швидко, коли на середині підйому зустрічався то з палючим сонцем, то з сильним вітром (час від часу тільки те і робив, що ловив кепку, яка злітала з голови).На горі, звичайно, відчув себе підкорювачем вершин, але вся пригода тільки почалася.Найважчим був спуск… лісом… під раптову зливу з грозою… у кросівках з гладкою як коліно підошвою.Все закінчилося у підніжжі гори тим, що вся наша наскрізь промокла група «підкорювачів вершин» на станції «Сколе» по черзі підходила до кіоску замовляти: «гарячий чай і салфетки». З часом згадую цю веселу пригоду як хороший досвід і всім раджу походи у гори. Тільки екіпіруйтеся відповідно.

Новий проект Michael Novel презентує свою творчість в українській музиці