Best Music

«SHAZAM» як доказ у суді?

Новини 04.07.2022
«SHAZAM» як доказ у суді?

Сьогодні мова піде про докази у судових спорах з закладами відносно публічного виконання музичних творів та фонограм.

Приблизно з 2013 року застосунки «Shazam» та «SoundCloud» стали використовувати як джерело ідентифікації музики, котрі позивачі вказували у відповідних Актах фіксації.

Чому б ні? Дуже швидко, а головне – безкоштовно. Одне натискання і назва пісні з ім'ям виконавця у вас перед очима.

Однак, у 2017 році, оцінюючи підстави для призначення експертизи, суд вперше вказав, що «встановлення позивачем тотожності музичних творів за допомогою програми «Shazam» не є належною ідентифікацією. У програмі діють алгоритми розпізнавання за набором частотних інтервалів, ритмів та даних еквалайзера, які вказують на схожість композиції за сигнатурою пісень, а не конкретного виконавця.

 

Багато складних слів, але що все це означає?

Припустимо, одну і ту ж саму пісню, яка виконана різними виконавцями, програма може не розпізнати за виконавцем. Якщо музичний фрагмент, котрий аналізував алгоритм, ідентичний, то програма може не помітити, що виконавець зовсім інший.

Або ж, через використання однакових семплів (невеликий звуковий фрагмент) у різних піснях, програма могла сплутати дві пісні, якщо під час ідентифікації визначила у кожній з них один і той же семпл.

 

Самі розробники говорять, що «Shazam» здатний ідентифікувати пісню з ймовірністю, допустимий відсоток якої визначають вони ж. З високою точністю алгоритм може розпізнати тільки ті музичні композиції, які завантажені безпосередньо у базу програми. Тобто, якщо фонограми, яку намагається визначити користувач, немає в базі «Shazam» - сервіс не зможе достовірно ідентифікувати пісню та її виконавця.

Якщо ж алгоритм не може розпізнати мелодію з найбільшою ймовірністю, тоді софт шукає фонограму з меншою ймовірністю, котра має найбільший збіг за визначеними критеріями.

Схоже, що абсолютно недарма наші судді сумнівалися у цій програмі🖐🏼 
Проте цих аргументів недостатньо, аби визнати докази за допомогою програми як недостовірні.

 Тут вже у хід пішли юристи та вказали на те, що кожен користувач додатка погодився на Умови використання, у яких чітко прописано:

 «The Services are not to be used for commercial or performance monitoring purposes». (Послуги не повинні використовуватися у комерційних цілях або у цілях моніторингу продуктивності).

Реакція українських судів не змусила себе чекати. Наприклад, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 р колегія звернула увагу, що умовами розділу «Правовий захист» встановлено, що користувач використовує «SHAZAM» на свій власний ризик і додаток не дає ніяких гарантій, у тому числі і відносно точності або надійності представлених результатів.

Також суд зазначив, що умовами розділу «Політика використання» сервісу встановлено, що користувач «SHAZAM» погоджується не використовувати себе у комерційних цілях або задля моніторингу ефективності. 

В Україні з «Shazam», як ви самі можете бачити, нічого не вийшло. Хоча у деяких країнах суди, все ж, визнали посилання на «Shazam» як докази у авторських суперечках.

 Що ж залишається робити українцям?

Безпосередньо на судовому засіданні можна прослухати фонограми та порівняти їх з тими, котрі звучали на думку позивача і відповідача, аби з'ясувати чи ідентичні вони (або ж спростувати цей факт).

Знайти оригінал того музичного твору, котрий публічно виконувався у закладі та замовити дослідження, у якому кваліфікований експерт з музичною освітою порівняє оригінал і звук на представленому відеозаписі.

Повідомлення

Пошук по сайту