На вулиці квітень 2020 року, проходять дні карантину, які ввійдуть в історію людства і тільки нам вирішувати, чи стане цей період для нас поштовхом, до того, щоб стати кращими. Пожежі, вирубані ліси, гори сміття – це все може залишитись в минулому.

Я вірю, що ми в силах все це змінити, бо я вірю в людей. Так, ніхто не святий, але сьогодні ми відчули справжню спрагу до життя і ми в силах зробити його довшим і здоровішим. В пісні використовується один, трішки видозмінений, рядок з вірша Ліни Костенко, який власне і наштовхнув мене на написання цієї пісні. Хотілося б присвятити його жертвам коронавірусу, тим самим пообіцявши, що ми станемо кращі.