Хто, як не жінка — примусить чоловіче серце так співати про кохання. 

Ця історія вже доросла та витримана часом, їй 8 років. Сидівши за інструментом артист відчув, що хоче, аби ця пісня була тільки з чорно-білими клавішами, аби зберегти її інтимність. Та не наважився випустити тоді, бо вона здавалась його енергетично порожньою, виконавець залишив її. Зараз, перебираючи , бібліотеку заготовок — натрапив саме на неї, і народилась вона вже вдруге, в цей раз для слухачів. 

Ця пісня про мої почуття. 

Так би мовити, про зрілість почуттів. 

Ми можемо закохуватись багато разів протягом життя, і кожного разу кохати по-різному. Але саме це кохання — я відчуваю зрілим. 

У цьому релізі закладена моя невеличка місія: ми живемо під час війни, та тільки кохання в серці тримає нас в вірі та надії на краще майбутнє. Мені дуже хочеться, аби люди, які поки що можливо не відчувають цього кохання , просто «зігрілися» від неї. Якщо від цієї лірики вони не будуть почуватися одинокими — я вже буду дуже щасливим.