Цей альбом IDXO — як півгодини після рейву. На тобі ще блискітки, у волоссі дим, у ногах ритми, в зіницях — кайф. Ти пропустив це все через себе, і залишилось тільки найважливіше — смак класної ночі.

Чотири треки дають кожен своє. Як і на рейв кожен приходить за різним. Але — під одну музику, під одними стробоскопами, в одному повітрі: важкому і наелектризованому.

Для мене Монохром — про глибину і темряву, електро, політ, відрив. Ця музика не чорно-біла, а якраз навпаки: про те, що світ трохи складніший.

Вона не для рейву, а просто туди відносить. А ти вже обираєш сам, навіщо прийшов.

Тож вимикайте світло в квартирі. Вмикайте перший трек. Танцюй, слухай, вимикай, вмикай знову, перемотуй, підспівуй — роби що хочеш. Але не забудь — в темряві і навушниках.

Альбом доступний на всіх цифрових майданчиках: