ANN KOVTUN – МАТЕРИКИ
Люди, як кораблі, приходять в наше життя та залишають нас. Вони – гості в нашому житті, “на нашій землі”. Варто не розчинятися у скруті, а з вдячністю відпускати тих, з ким більше немає ні теперішнього, ні майбутнього. Ця пісня про самотність, коли ти приймаєш ці почуття, вчишся йти далі та справлятися зі спогадами, які інколи тебе сковують, як ланцюги. Будь ласка, дбайте про себе, адже ми – все, що у нас є.
- Хмара міток: